Розуміти себе — як це?
Що перше приходить вам на думку, коли вас закликають ‘зрозуміти’ або ‘відчути’ себе? Як часто ви чуєте від співрозмовника таку пораду або навіть самі комусь її даєте? Спробуємо припустити, що доволі часто 🙂 Але чи правильно ми розуміємо сенс цих фраз і чи вкладаємо ми в них те, що насправді самі маємо на увазі? Ми спробували розібратися в цій цікавій темі разом з психологом Катериною Малишевою. Долучайтесь!
Глибший сенс
Сьогодні з кожної соціальної мережі від психологів, коучів, блогерів та навіть від наших знайомих чути популярний заклик «відчуй себе», «зрозумій себе», «полюби себе». Гарна порада і, на перший погляд, зовсім не складна. Здається це про «прислухатись до своїх бажань, на будь-які складні ситуації казати «мені не комфортно», робити те, що дійсно хочеться, медитувати або ввечері дозволити собі теплу ванну з полуничною пінкою …». Що ж, доволі приємна порада, скажете ви! Залюбки дослухаємось!)) Але дозвольте зауважити, що в цих поняттях є ще трохи глибший сенс і ось в чому він заключається.
Сучасний світ вимагає від нас сучасних компетенцій. Одна з найважливіших, особистісна – це якраз про вміння, в першу чергу, розуміти самого себе. Нам дорослим важливо знати й розуміти як це, щоб робити самим і навчити цьому рівню розуміння своїх власних дітей.
Отже "Розуміти себе" – що конкретно тут мається на увазі?
Рамка компетентностей
Цікавий погляд на це питання дає нам так звана «Рамка компетентностей для культури демократії» – освітній інструмент, що був розроблений і впроваджений Радою Європи у результаті численних досліджень та у співпраці з багатьма міжнародними експертами. Рамка визначає необхідні інструменти та відображає критичне розуміння того, що мають набути сучасні діти на всіх рівнях освіти, щоб відчути свою належність до демократичного суспільства, в якому ми живемо, і зробити власний позитивний внесок у нього. Вони мусять розуміти виклики, які стоять перед ними, і наслідки їхніх рішень: що вони можуть зробити, а від чого варто утриматися. Для цього мало знань – потрібні відповідні компетентності. Метою Рамки якраз і є визначення цих компетентностей.
-
ТІЛО
Знати, як влаштований і як працює наш організм. Що і чому для нього небезпечне і може нашкодити, а що підтримує фізичне і психічне благополуччя -
ЕМОЦІЇ
Називати, усвідомлювати, а потім і розмірковувати про свої емоції, переживання, стани у ситуаціях спілкування і взаємодії з іншими людьми. Спочатку із членами своєї родини й близькими, згодом – ширшим колом (друзями, однокласниками, вчителями тощо). Розмірковувати над палітрою своїх емоцій і тим, які з них полегшують стосунки, а які – ускладнюють -
ДУМКИ І ПОВЕДІНКА
Думки та поведінка…бачити зв’язок у тому, як різні емоції (настрій) викликають у нас різні думки, судження, ставлення. А ці думки виражаються у діях і вчинках. Знати, які «хороші» думки допомагають нам робити «хороші» вчинки». Вміти бачити себе з різних кутів зору
-
ЦІННОСТІ
Вчимо дітей тому, що розуміти себе – це точно і детально знати яким ти бачиш цей світ і що в цьому світі для тебе важливо, цінне. Що допомагає тобі бути зацікавленим, відкритим до навколишнього світу і його викликів, налаштованим на співпрацю, залученим у спільноту. А що стає на заваді, змушує почувати себе неприйнятим, вилученим або самотнім -
САМООЦІНКА І САМОРЕГУЛЯЦІЯ
Що розуміти себе – це, з однієї сторони, мати впевненість у своїх силах, здібностях, уміннях, здатності діяти так, щоб долати труднощі та досягати мети, а з іншої – точно усвідомлювати свої межі та що може «вибити з колії». Розуміти де, коли, з ким і в який спосіб потрібно проявити психологічну гнучкість, а коли – стійкість. Як, за потреби, заспокоїти себе, як підбадьорити, як мотивувати -
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Що розуміти себе – це бути свідомим своєї відповідальності (за думки, за слова, за вчинки), мати довіру до себе, вміти бути у єдності з іншими (грати, працювати, вирішувати конфлікти тощо), солідарним і щасливим
Ці пункти дійсно варті нашої уваги та часу, вчитайтеся в них і спробуйте зрозуміти чи ви добре розумієте їх? Ми маємо приділити цій темі увагу, адже це йдеться про піклування про себе та своїх дітей — необхідний і цікавий шлях і, перш за все, шлях до себе. 
