Як подолати невпевненість при розмові з дітьми на інтимні теми?
Перш ніж розпочати з дітьми розмови про інтимне здоров’я та сексуальні стосунки, поговоріть про це з собою. Відверто і прямо. Бо може виявитись так, що це складніше, ніж вам здавалось і вам потрібен час, щоб підготувати себе до цього. Разом з психологом Катериною Малишевою ми підготували практичні поради, які допоможуть вам зрозуміти коли краще про це говорити, як підготуватися та подолати невпевненість
Рівень і теми мають відповідати віку та контенту знань дитини
Розпочавши розмову з дитиною на такі чутливі теми, ви можете здивуватись, наскільки вона ще далека від них і тоді важливо не перегрузити/не налякати зайвими деталями і подробицями або, навпаки, обізнана більше, ніж ви очікували. Чого точно не варто робити, це орієнтуватись на себе в її/його віці. Подивіться на свою дитину об’єктивно: скільки їй/йому років? Наскільки вона/він емоційно зріла? Які дотичні теми вона/він вже вивчала в школі на уроках з основ здоров’я або біології? Які мультики або фільми дивиться? Чи є у неї/нього вільний і необмежений доступ до інтернету та соціальних мереж типу TіkTok? Рівень вашої розмови має відповідати контенту знань дитини (якщо вам важливо мати авторитет в очах своєї дитини).
Якщо зараз ви не готові вільно говорити на теми сексу і сексуальності зі своїми дітьми, то говорити з ними про безпеку ви мусите! Це ваш батьківський обов’язок. Говорити про правила (безпеки, гігієни, культури), про обмеження (що і з ким прийнятно, а що – недоречно), про кордони, про піклування (як ми вчимо дитину піклуватись про своє харчування або зовнішній вигляд) і потенційні ризики (що може виглядати привабливо, але може нашкодити), добираючи слова, відповідно віку вашої дитини.
Чи готові ви самі до інтимних розмов?
Дайте собі чесну відповідь на питання, а чи вам самому/самій комфортно розмовляти на такі теми вголос? Можливо ви ніяковієте від тем дотичних до сексу? Соромитесь говорити прямо про свої стани, дії, потреби у сексуальних відносинах? Почуваєтесь незручно промовляючи назви статевих органів або роздягаючись на огляді у лікаря? Якщо це так, подумайте про консультацію у сексолога або психолога-консультанта, це дозволить зняти зайве напруження і скутість, а значить, у вас буде більше шансів на результативну розмову з дитиною.
Зробіть ревізію власних знань
В будь-якому разі, навіть якщо сором’язливість це не про вас, зробіть ревізію власних знань по цій тематиці: чи знаєте ви назви окремих статевих органів і систем в організмі людини, можете пояснити простими словами як вони працюють? Наскільки широко ви обізнані про заходи безпеки і те, як їх правильно застосовувати в разі необхідності? Чи не зведений ваш словник до «цюцюрка», «квіточка» або «ця штука»… якщо це раптом так, варто підтягнути матчастину;)
Що, коли і як говорити?
Теоретичні знання то, звісно, добре. Але, окрім того, що говорити, важливо попіклуватись про як. Розмова на інтимну тему буде більш ефективною, якщо вона:
- відбудеться спонтанно і в доречний час (саме для того має бути етап ретельної підготовки);
- пройде в доброзичливому тоні, з гумором і легкістю (і точно не варто розпочинати таку розмову після ситуацій, коли ваша дитина «щось не те зробила» і це виглядатиме для неї як чергова нотація);
- у форматі діалогу й обміну думками, а не рядової довгої лекції від вас про щось дуууже важливе.
Більше запитуйте дитину, як вона думає чи що вона вже знає і від її відповідей уточнюйте або доповнюйте підняте питання. Якщо її відповіді бентежать вас або ви не погоджуєтесь – не варто одразу сперечатись чи переконувати в помилковості її бачення. Краще спробуйте зрозуміти причини та логіку. А від того вибудовуйте розмову. До суперечливих моментів варто буде повернутися згодом:
- будьте готові щиро (але пам’ятаючи про вік) відповісти на «незручні» питання про ваш особистий досвід;
- будьте готові дати дитині посилання на валідні й перевірені джерела додаткової інформації (шкільний психолог, родич, підручники, сайти, номера телефонів, адреси тощо. Де вона зможе знайти правильні відповіді на ті питання, які соромиться задати вам);
- будьте готові, що слова втрачають силу перед вчинками, і подумайте, чи ваша особиста поведінка відповідає сказаному. Наприклад, а чи піклуєтесь ви про своє здоров’я, безпеку, потреби та чи бачить ваша дитина як ви це робите?
- транслюючи дитині свої ставлення і судження варто підкреслити, що це ваше бачення й вказати його можливі переваги. Але чесно зазначити, що світ пропонує й інші позиції, відмінні від ваших. Вони не кращі та не гірші. Вони Інші. Але вчить дітей, що жити у злагоді з Інакшістю можна.
Маємо надію, що наші поради допоможуть вам почуватися спокійніше і впевненіше у розмові з дитиною і ви обидва отримаєте задоволення і користь від неї. Така розмова обов’язково зробить вас ближчими й дасть відчуття турботи. Бажаємо натхнення і легкості!
З турботою та любов’ю в серці, ваш «Лівобережний» 💕
