Софійка - велике маленьке щастя!
ЯК ПОЧАЛОСЯ ЩАСТЯ?
З появою маленької доньки звично активний ритм життя Альони і її чоловіка Олега став надактивним, часом метушливим, але дуже щасливим. Коли майбутня мама побачила дві смужки, вона точно знала кому довірить найцінніше – момент народження її дитинки.
Зі своєю лікаркою, акушер-гінекологом Фатімою Ханановою, Альона була знайома задовго до вагітності, тому коли з’явився привид звернутися до подруги ще і як до лікаря, вона повідомила їй новину одній з перших. Так почалася ця чудова історія з’явлення на світ маленької Софійки й сталося це нашому пологовому. Альона згадує, що їх дитинку чекала вся велика та дружня родина з обох сторін, тому коли рідні дізналися про вагітність, гучно святкували!
«Наші батьки приїхали до нас в той же вечір з купою продуктів, накрили стіл! Дуже раділи новині про вагітність, плакали всі. Та й потім мене оберігали всю вагітність, нічого важчого за яблука не давали підіймати», – розповідає Альона.
СІМЕЙНІ ТРАДИЦІЇ
«Чоловіка рідня запрошує нас до себе на Паску і Різдво, у моїх батьків збираємося теж часто. Моя мама дуже любить готувати куліш і бограч, вона десь такий жарт вичитала, що під кожен інгредієнт що додаєш треба випити горілочки, от так і готуємо разом, весело і шумно! А з родиною Олега готуємо вишукані страви інших країн, і збираємося ми дуже часто, це наша така сімейна традиція».
З появою Софійки в їх сім’ї з’явилася ще одна прекрасна традиція, про яку батьки розповідають з особливою гордістю.
«Ми почали розмовляти в родині українською мовою після народження доньки. Коли їй було 2 місяці, я вчила старі українські пісні, дуже хотіла їй співати колискові рідною мовою. Мені мама завжди співала, і я хочу передати доньці
красиву сімейну традицію».
Альона розповіла нам, що вони з чоловіком дуже люблять мандрувати та планують якомога швидше повернутися до старого ритму життя, але поки що через умови карантину мріють відкрити для себе і маленької цікаві місця в нашій країні. Молода мама ще до вагітності і аж до 8 місяця працювала на улюбленій роботі, яка пов’язана з мандрами й спілкуванням з колегами зі всього світу. Тому ми впевнені, що шалена активність та постійний рух гарантовані Софійці у найближчому майбутньому.
«Хочемо показати доньці нашу красиву країну, поїздити по класних місцях, мріємо поїхати в Карпати в казкове місто хоббітів, мій чоловік фанат цієї теми, ще в Кам’янець хочемо поїхати й ще кудись, адже гарних місць у нас в країні так багато! Хочемо все показати малій, щоб Сонька знала свою історію».
ІМ'Я ДОНЬКИ
Завагітніти вдалося не одразу, спочатку майбутні батьки пройшли знайоме багатьом парам коло лікарняних діагнозів та призначень. Але незадовго до призначеної операції чоловікові, настала довгоочікувана вагітність.
«Були дуже неприємні аналізи перед тією операцією і коли треба було їхати їх здавати, я кажу Олегу – в мене для тебе класна новина, тобі не треба робити аналізи. І посміхаюсь. Він одразу здогадався і дуже зрадів, почав навіть плакати. Ми нікому не казали до першого узд».
Мати Альони коли дізналася про вагітність почала плести яскравий браслетик для онучки й навіть подарунки купляла для дівчинки. Олега мама теж була впевнена що з’явиться дівчинка, і тільки батько Альони чекав хлопця! Вже на другому узд молодим батькам підтвердили, що в них буде дівчинка. Отака вона сила жіночої інтуїції!
«Чоловік мріяв назвати доньку Софія. Він вірить в силу імен і вивчав саме це ім’я, йому подобалося що воно про жіночу мудрість, що людина з таким іменем буде як мати Берегиня, турботлива. Нам взагалі подобаються прості українські імена.
Тож ми не вагалися, вона в животику була вже Софія. Якби був хлопчик був би Іваном».
ЗНАЙОМСТВО З ЛІКАРЕМ
До нашого пологового будинку Альона з чоловіком прийшли практично вже на 7 місяці. Але до того вони з лікарем Фатімою Кушуковною були постійно на зв’язку.
«Свого лікаря я знаю давно і тому довіряла їй на 100 відсотків. Ще до вагітності з будь-яким питанням по своєму жіночому здоров’ю я завжди зверталася до неї. Вона дуже позитивна і багатогранна людина, підтримувала мене постійно і давала чіткі відповіді. А у період вагітності казала, що я можу дзвонити їй і вдень і вночі, хоча я не дзвонила, не хотіла зловживати, але була впевнена, що в умовах надзвичайної ситуації вона буде зі мною, це для мене було важливо. Ще казала мені — ти не нервуй, якщо вже я почну нервувати, тоді будеш і ти, а поки не накручуй себе».
Альона зізнається, що все ж таки мала деякі страхи перед пологами, тому що багато спілкувалася з подругами та знайомими, які розповідали про свій досвід пологів. Але, зізнається, що жодного разу не засумнівалася, що буде народжувати саме з Фатімою.
«Я вірю що багато що в голові у жінки. Мене мама народжувала 4 дні, я була готова до того, що я теж буду так народжувати, що мені буде неймовірно боляче. Але все одно я налаштовувалася позитивно, адже технології пішли вперед, мою маму тримали кілька днів поки прийде головний лікар, а до того її чергова медсестра дивилася. Я натомість обслідувалася в сучасній лікарні, була з лікарем на зв’язку, вона знала про всі мої страхи, мої особливості та заспокоювала мене. І в результаті все пройшло набагато легше ніж я думала».
Зі слів Альони кожен зі спеціалістів з яким вона стикалася у нашому пологовому поки проходила обстеження залишили в неї приємні відчуття. Нам було дуже приємно чути добрі слова у свій бік, тому що це як раз той рівень, до якого ми йшли і який ми намагаємося тримати, постійно вдосконалюючись.
«Не дивлячись на те, що це державна лікарня і в середині нема шикарних кімнат, весь персонал і лікарі, і медсестри завжди були дуже професіональні, відчувався щирий емоційний контакт зі всіма, коли робили узд давали цукерку, щоб дитинку трохи розворушити, в приймальній завжди було все чітко, взагалі нема ніякого поганого досвіду спілкування».
ПОЧАТОК ПЕРЕЙМІВ І НАРОДЖЕННЯ СОФІЇ
Альона розповіла, що її вагітність проходила дуже легко. Навіть те, що вже народжує не відчувала, а замість того домовилася з чоловіком і друзями про зустріч у парку.
«Зранку в день пологів я замовила столик в реберні у парку Перемога і чекала там своїх друзів, щоб гарно провести час. Навіть коли вже почалися перейми була впевнена, що не народжую (сміється). Замість того дуже хотіла їсти! Перейми почалися о 16 годині, почав тягнути живіт, друзі таки вмовили їхати в пологовий прямо з парку. Всі дуже хвилювалися, адже зустріч з Софійкою була вже близько! З нами був наш близький друг, він завжди з’являється в найважливіші моменти нашого життя, він лікар, тож в коридорі дуже голосно давав поради моєму чоловікові який вже був просто білий від хвилювання (сміється). Дівчата медсестри не чули одна одну через нього, але ніхто не нервував, мене поїли смачним чаєм, посадили на м’яч. Лікарка була дуже спокійною і від цієї атмосфери затишної мені ставало легше».
Був один цікавий момент, про який сказала Альона, про те, наскільки важливо породіллі бути в позитивному стані під час пологів, адже це допомагає дитинці легше з’явитися на світ.
«Я була спочатку спокійна, але коли побачила як всі готуються, щось заносять в кімнату, переговорюються, почала трохи нервувати. Розкриття було вже 8 см і я не відчувала ніякого дискомфорту. І тоді я спитала у Фатіми, коли мені вколють знеболююче. Але вона відповіла, що мені вже пізно для анестезії, і тут я зрозуміла, що починаю відчувати біль! Вона заспокоювала мене, впевнила, що все буде добре, повернула в спокійний стан і ось тоді я зрозуміла наскільки важливе було в пологах моє внутрішнє налаштування».
Софійка народилася 09.09.2019 року в стінах нашого пологового абсолютно здоровою і гарнесенькою дівчинкою.
«В мене був реально класний персонал в пологах! Для мене тоді це було найголовнішим. З ними було дуже комфортно. Такого теплого відношення я не те щоб не очікувала, але була дуже приємно вражена. Бо чула багато історій про пологи інших дівчат. До речі, чоловік коли мала народилася плакав, і ще був реально в шоці коли лікарка швидко вправлялася з дитиною, бо ми тоді ще не розуміли, що так можна. А Софійка ще дуже сильно кричала, бо, мабуть, була голодна, та і я була голодна, бо до реберні ми так і не дійшли (сміється)».
На останок ми запитали в Альони що вона хотіла б порадити майбутнім батькам, які готуються до пологів.
«Я б радила не шукати бренди, красиві стіни або найдорожчого спеціаліста. Коли ти народжуєш, тобі неважливі які в кімнаті шпалери, важливо хто з тобою поруч. Знайти свого лікаря ось що важливо, спеціаліста, якому ти будеш довіряти, або лікарню, в якій тобі буде спокійно і якій довіриш народження своєї дитинки».
На питання, чи хочуть Альона та Олег ще дітей і де вони будуть їх народжувати, Альона однозначно відповіла, що хочуть, і народжувати повернуться до нас. А це для нас найголовніший комплімент від породіль!
